- каолін
- kaolin; china clay
Англо-український і українсько-англійський словник з аналітичної хімії. — Севастополь: «Вебер». В.В. Рафалюк, О.М. Ловягін . 2002.
каолін
Look at other dictionaries:
каолін — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
каолініт — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
каолін — каолин kaolin Kaolin гірська порода, що складається переважно з каолініту, білого кольору. Від назви місцевості Каолін у Китаї. Має високу вогнетривкiсть та низьку пластичнiсть. Утворюється внаслідок вивітрювання або гідротермальної зміни… … Гірничий енциклопедичний словник
каолініт — у, ч. Мінерал із групи водних силікатів алюмінію; головна складова частина глин, особливо каоліну … Український тлумачний словник
каолініт — каолинит kaolinite Kaolinit мінерал класу силікатів, білого кольору; основна складова частина глин, особливо каоліну. Склад: Al4 [Si4 O10] (OH)8. Ізоморфні домішки Fe3+, Cr, Ti, Fe2+, Mg, Са, Na, К. Відомі конкреції, ооліти, жовна, борошнисті і… … Гірничий енциклопедичний словник
каолінізація — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
каолінітовий — прикметник … Орфографічний словник української мови
каоліновий — прикметник … Орфографічний словник української мови
каоліновий — а, е. Прикм. до каолін. Каолінова глина. || Який містить каолін. Каолінові породи … Український тлумачний словник
каолінітовий — а, е. Прикм. до каолініт. || Який містить каолініт. Каолінітові глини … Український тлумачний словник
каолінізація — каолинизация kaolinization Kaolinisierung заміщення в гірських породах алюмосилікатів на каолініт під впливом вод, які містять кислоти. Внаслідок К. первинні породи (ґраніти, ґнейси та ін.) перетворюються на товщі каоліну … Гірничий енциклопедичний словник
